Система протидії домашньому насильству: національний та міжнародний вимір
DOI:
https://doi.org/10.32752/2786-5185-2026-6-1-60-72Ключові слова:
домашнє насильство, потерпілі, криміналізація домашнього насильства, національне законодавство, міжнародне законодавство, протидія домашньому насильству, правоохоронні органиАнотація
У статті розглянуто проблему домашнього насильства як одну з найбільш складних і суспільно небезпечних форм порушення прав людини, що поєднує в собі як кримінально-правові, так і соціальні, психологічні та культурні аспекти. Визначено, що особливість цього явища полягають у його високому рівні латентності, адже значна частина випадків насильства залишається поза офіційною статистикою через страх постраждалих осіб, економічну залежність від кривдника, недовіру до правоохоронних органів, а також суспільні стереотипи щодо «приватності» сімейних відносин. Домашнє насильство проявляється у фізичній, психологічній, сексуальній та економічній формах, кожна з яких завдає тривалої шкоди фізичному й психічному здоров’ю потерпілих осіб. Особливо небезпечним є системний характер такого насильства, що супроводжується контролем, залякуванням та ізоляцією жертви, поступово позбавляючи її можливості самостійно захищати свої права та інтереси. Внаслідок цього домашнє насильство нерідко стає чинником вторинної віктимізації та призводить до повторюваності кримінально протиправної поведінки. Психоемоційне виснаження населення, травматичний досвід війни, вимушене переміщення, втрата роботи та житла, а також загальна нестабільність соціально-економічних умов сприяють зростанню рівня конфліктності в сім’ях і підвищенню ризику вчинення насильницьких дій. Війна посилює вже наявні дисбаланси влади в сімейних відносинах і створює додаткові бар’єри для своєчасного виявлення та припинення домашнього насильства. Серйозною проблемою залишається недостатня ефективність механізмів раннього реагування та захисту постраждалих осіб. Незважаючи на наявність спеціального законодавства та криміналізацію домашнього насильства, на практиці потерпілі часто стикаються з формальним підходом з боку уповноважених органів, складністю доведення систематичності насильства, а також обмеженим доступом до соціальних і психологічних послуг, особливо в сільській місцевості або на територіях, наближених до зони бойових дій. Окремої уваги потребує проблема домашнього насильства щодо вразливих категорій осіб – дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю.
Посилання
Гресько О.О., Бек У.П. (2024). Захист прав дітей у випадках сімейного насильства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Т. 2, № 86. С. 21–26. URL: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.2.3
Зотова Т. (2025). Кваліфікована допомога постраждалим від насильства у шелтерах гарантує: 99% врятованих не повернуться до кривдника. URL: https://www.msp.gov.ua/press-center/news/kvalifikovana-dopomoha-postrazhdalym-vid-nasylstva-u-shelterakh-harantuye:-99percent-vryatovanykh-ne-povernutsya-do-kryvdnyka
Павличенко К. (2025). Домашнє насильство – не сімейна справа: як Україна захищає постраждалих вдома. URL: https://dmsu.gov.ua/news/dms/19925.html
Панталієнко Т. П. (2025). Домашнє насильство стосовно чоловіків: юридична невидимість чи реальність? Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Т. 3, № 89. С. 270–274. URL: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.3.40
Саббатовський В. Ю. (2024). Місце, роль і взаємодія Національної поліції України в системі суб’єктів протидії домашньому насильству. Юридичний науковий електронний журнал.. № 9. С. 251–254. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-9/58
Хомишин І. (2023). Національне законодавство та міжнародні зобов’язання у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки». Т. 10. № 4(40). C. 161–169. URL: http://doi.org/10.23939/law2023.40.162
Яковенко І. (2024). За 2024 рік відкрили 2,7 тисячі проваджень про домашнє насильство. Це на 5% більше, ніж у 2023-му. URL: https://www.village.com.ua/village/life/edu-news/358287-za-2024-rik-vidkrili-nbsp-2-7-nbsp-tisyachi-nbsp-provadzhen-pro-domashne-nasilstvo-tse-na-nbsp-5-bilshe-nizh-u-2023-mu
Directive (EU) 2024/1385 of the European Parliament and of the Council of 14 May 2024 on combating violence against women and domestic violence. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2024/1385/oj/eng
Domestic Violence Act. URL: https://www.law.cornell.edu/gender-justice/resource/domestic_violence_act_3
Dufort M., Stenbacka M., Gumpert C. H. (2015). Physical domestic vio-lence exposure is highly associated with suicidal attempts in bothwomen and men. Results from the national public health survey inSweden. European Journal of Public Health. Vol. 25. pp. 413–418. URL: https://doi.org/10.1093/eurpub/cku198
Grönte M., Mattsson T., Plantin L. (2024). Strategies to increase fathers' engagement in child protection investigations due to domestic partner abuse in Sweden. Child & Family Social Work. Vol. 29(3). pp. 669–678. URL: https://doi.org/10.1111/cfs.13126
Frenzel A. (2014). Brott i nära relationer: en nationell kartläggning. Stockholm: Brottsförebyggande rådet. URL: https://bra.se/download/18.660677dc19301da04633daa/1731065701934/2014_8_Brott_i_nara_relationer.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Рощина Інна (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
