Протидія незаконній міграції засобами кримінального права

Автор(и)

  • Митрофанов Ігор Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського image/svg+xml Автор

DOI:

https://doi.org/10.32752/2786-5185-2023-3-5-6-37-51

Ключові слова:

пособництво, організація кримінального правопорушення, переправлення осіб через державний кордон, нелегальна міграція, організація незаконної міграції

Анотація

У статті аналізується законодавче формулювання статті 332 КК України «сприяння організації переправлення через державний кордон порадами, вказівками...». При цьому увага акцентується на етимологічному аспекті, і загальних положеннях про співучасть у кримінальному правопорушенні. Констатується, що буквально під сло восполученням слід розуміти діяльну участь у здійсненні комплексу заходів щодо перевезення чи переведення особи через державний кордон. Але чи можна здійсненню комплексу заходів допомогти порадою чи вказівкою? Аргументується необхідність уточнення редакції статті 332 КК України. Стаття 332 КК України «Організація неза конної міграції» пропонується виглядати у такій редакції: «1. Організація незаконного в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду (транзиту) через територію України або виїзду з України іноземця (особи без громадянства) або створення для цього умов, вчинені з корисливих мотивів (організація незаконної міграції), — карається арештом, обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією транспортних засобів або міграції, вчинена способом небезпечним для життя чи здоров’я іноземця (особи без громадянства), або поєднана з жорстоким чи таким, що принижує його (її) гідність, поводженням, або вчинена повторно, або групою осіб за попередньою змовою, або службовою особою з використанням своїх службових повноважень, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення кримінального правопорушення та з конфіска цією майна або без такої».

Посилання

Бусел В.Т. (ред.) (2007). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь : Перун. 1736 с.

Бурчак Ф.Г. (1986). Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. Київ: Вища школа. 208 с.

Митрофанов І.І. (2023). Методологія й організація юридичних наукових досліджень: навч. посіб. Кременчук: НОВАБУК. 312 с.

Митрофанов І.І., Притула А.М. (2012). Співучасть у злочині: навч. посіб. Одеса: Фенікс. 208 с.

Митрофанов І.І. (2015). Сприяння організації переправлення осіб через державний кордон: що криється за цим поняттям? Публічне право. № 3. С. 193–200.

ООН (2006). Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності: Резолюція 55/25 Генеральної Асамблеї ООН від 15 листопаду 2000 року. Офіційний вісник України. № 14. Ст. 1058.

Тацій В.Я., Пшонка В.П. (2013). Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар [у 2 т]; 5-те вид., допов. Т. 2: Особлива частина. Xарків: Право. 1040 с.

Фєдосєєв В.В. (2012). Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, як форма об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 332 КК України. Форум права. № 4. С. 970–974.

Чернявський С.С., Вознюк А.А., Брисковська О.М. та ін. (2017). Розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон України: метод. реком. Київ: НАВС. 64 с.

Завантаження

Опубліковано

2023-12-30

Номер

Розділ

Статті