Ретроспективна система збору даних про мігрантів та її загальні методологічні обмеження: критичний огляд
DOI:
https://doi.org/10.32752/2786-5185-2024-4-3-23-43Ключові слова:
ретроспектива, збір даних, мігранти, методологічні обмеженняАнотація
У статті приділено увагу ретроспективній системі як одній з двох сучасних найпоширеніших форм збору даних про мігрантів. Окреслено, що вона є знаряддям, що інструментально надає можливість сформувати бази даних для конкретно обраного періоду часу, що вже минув, а не безперервно, коли події відбуваються безпосередньо. Зазначено, що ретроспективну систему найчастіше апробують через методи, як перепис населення й опитування (вибіркові розвідки) за один або кілька раундів, використовуючи базові (місце народження та місце попереднього проживання) та додаткові (громадянство і національність) міграційні питання. Також фокус уваги зосереджено на розкритті загальних методологічних обмежень цієї форми збору даних, зокрема кодуванні, агрегації, вибірки, системі підрахунку голосів та інтерпретації, наявність яких зумовлена різними чинниками, серед яких ключовими є зменшення фінансових витрат, обсягів залучення людського ресурсу та часу для виконання завдань. У статті висвітлено, що частина методологічних обмежень спрямована на те, аби дані були більш репрезентативні, а інші — зводяться до їхнього адекватного пояснення у комплексному взаємозв’язку причин та наслідків міграційних процесів, обсягів чинних потоків та пошуку тенденцій. Обґрунтовано, що причинами популярності ретроспективної системи збору даних про мігрантів серед країн є об’єктивна диференціація між країнами по всьому світі (зокрема фінансова і технологічна), проблема узгодження і координації спільних зусиль поміж урядами національних держав для реалізації постійних реєстрів мігрантів під час створення інформаційних потоків і підтримка більшістю ініціативи проведення переписів населення з включенням міграційних запитань до їх складу у найближчій перспективі.
Посилання
Вдовин М., Іванчишин А. (2023). Статистичний вимір міграційних процесів в Україні: каталізатори їх інтенсифікації та послаблення. Цифрова економіка та економічна безпека. Vol. 6(3). С. 22–30. URL: https://doi.org/10.32782/dees.6-5
Гнатюк В. (2023). Актуальні підходи у сучасних міграційних дослідженнях: деякі критичні зауваження. Український соціум. № 84(1). С. 22–25. URL: https://doi.org/10.15407/socium2023.01.009
Лібанова Е., Позняк О., Цимбал О. (2022). Масштаби та наслідки вимушеної міграції населення України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Демографія та соціальна економіка. Vol. 48(2). С. 37–57. URL: https://doi.org/10.15407/dse2022.02.037
Майданік І. (2020). Темпоральні характеристики зовнішньої трудової міграції в Україні. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. 255 с.
Позняк О. (2022). Мігранти із неврегульованим статусом в Україні: спроба кількісної оцінки. Демографія та соціальна економіка. Vol. 47(1). С. 55–69. URL: https://doi.org/10.15407/dse2022.01.055
Статистичний бюлетень «Зовнішня трудова міграція населення України». URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/11/Arch_ztm.htm
Фітісова А., Слободян О. (2019). Статистичні дані у сфері міжнародної міграції та їхня відповідність вимогам Євростату. Результати оцінки державної статистики і відомчої статистичної звітності. Методичні рекомендації. Київ: Аналітичний центр CEDOS. 32 с.
Archer M., Bhaskar R., Collier A., Lawson T., Norrie A. (еd.) (1998). Critical Realism, Essential Readings. London: Routledge. URL: https://doi.org/10.4324/9781315008592
Bilsborrow R., Hugo G., Oberai A., Zlotnik H. (1997). International Migration Statistics: Guidelines for Improving Data Collection Systems. Geneva: International Labour Organization. 436 p.
Castles S., Miller M. (2009). The Age of Migration: International Population Movements in the Modern World (4th edn.). London: Macmillan. URL: https://doi.org/10.1080/10803920500434037
Center for Global Development (2009). Migrants Count: Five Steps toward Better Migration Data. Report of the Commission on International Migration Data for Development Research and Policy. Washington, DC: Center for Global Development.
Chamratrithirong A., Archavanitkul K., Richter K. et al. (1995). National Migration Survey of Thailand. Bangkok: Institute for Population and Social Research, Mahidol University. 102 p.
Clemens M., Montenegro C., Pritchett L. (2008). The Place Premium: Wage Differences for Identical Workers across the U.S. Border. CGD Working Paper. No. 148. 69 p.
Council of Economic Advisers (1964). Annual Report of the Council of Economic Advisors. Washington, DC: U.S. Government Printing Office. pp. 55.
de Clercq R. (2008). Report of the First Meeting of the Global Forum on Migration and Development. Brussels: Bruylant. 27 p.
Docquier F., Marfouk A. (2005). International Migration by Educational Attainment, 1990–2000. International Migration, Remittances, and the Brain Drain / eds. by M. Schiff, Ç. Özden. Washington, DC: World Bank. pp. 151–200.
Falkner R. (1895). The International Statistical Institute. Publications of the American Statistical Association. Vol. 32(4). pp. 358–365.
Ferenczi I. (1929). Statistics. Vol. 1 of International Migrations. New York: Gordon and Breach. 1112 p.
Home Office (2011). A feasibility study for a survey of migrants: report prepared by Ipsos MORI and the Institute of Education for the UK Border Agency, Home Office. United Kingdom. pp. 26–27.
International Migrant Stock. URL: https://www.un.org/development/desa/pd/content/international-migrant-stock
IOM Ukraine (2024). Покращення збору даних та координації на місцях – ключ до інклюзивного відновлення за лідерства громад в Україні. URL: https://ukraine.iom.int/uk/news/pokrashchennya-zboru-danykh-ta-koordynatsiyi-na-mistsyakh-klyuch-do-inklyuzyvnoho-vidnovlennya-za-liderstva-hromad-v-ukrayini
Kniveton D., Schmidt-Verkerk K., Smith C., Black R. (2008). Climate Change and Migration: Improving Methodologies to Estimate Flow. IOM Migration Research Series Vol. 33. Geneva: International Organization for Migration. 71 p.
Kraly E., Gnanasekaran K. (1987). Efforts to Improve International Migration Statistics: A Historical Perspective. International Migration Review. Vol. 21(4). pp. 967–995.
Latin American Migration Project. URL: https://lamp.opr.princeton.edu/home-en.htm
Levine D., Hill K., Warren R. (еd.) (1985). Immigration Statistics: A Story of Neglect. Washington, DC: National Academy Press. 336 p.
Libanova E., Pozniak O. (2023). War-driven wave of Ukrainian emigration to Europe: an attempt to evaluate the scale and consequences (the view of Ukrainian researchers). Statistics in Transition new series. Vol. 24(1). pp. 259–276.
Malynovska O. (2023). Forced displacement from Ukraine due to Russia’s 2022 invasion and the likelihood of a new wave of emigration. Canadian Foreign Policy Journal. Vol. 30(1). pp. 65–79. URL: https://doi.org/10.1080/11926422.2023.2228543
Massey D., Capoferro C. (2007). Measuring Undocumented Migration. Rethinking Migration: New Theoretical and Empirical Perspectives / ed. by A. Portes, J. DeWind. New York: Berghahn Books. pp. 255–284.
McGann J. G. (2021). 2020 Global Go To Think Tank Index Report. URL: https://repository.upenn.edu/entities/publication/9f1730fa-da55-40bd-a1f4-1c2b2346b753
Orshansky M. (1963). Children of the Poor. Social Security Bulletin. Vol. 26(7). pp. 3–13.
Parsons C., Skeldon R., Walmsley T., Winters L. (2007). Quantifying International Migration: A Database of Bilateral Migrant Stocks. Policy Research Working Paper. No. 4165. Washington, DC: The World Bank. 40 p.
Perrin N., Poulain M. (2008). An Assessment of the State Systems for Data Collection, Analysis and Data Sharing on Migration and Migration Statistics in Ukraine. Report for IOM conference in Kyiv (February 24–26, 2008). 68 p.
Pozniak O. (2023). The Situation of Forced Migrants from Ukraine in Europe after Russian Military Aggression and the Problems of Ukraine’s Migration Policy in These New Conditions. Central and Eastern European Migration Review. Vol. 12(1). pp. 159–181. URL: https://doi.org/10.54667/ceemr.2023.17
Skeldon R. (1987). Migration and the population census in Asia and the Pacific: issues, questions and debate. International Migration Review. Vol. 21(4). pp. 1074–1100. URL: https://www.jstor.org/stable/2546364
Skeldon R. (2012). Migration and its measurement: towards a more robust map of bilateral flows. Handbook of research methods in migration / ed. by C. Vargas-Silva. Cheltenham, Northampton: Edward Elgar Publishing. pp. 229–248.
World Bank (2008). Remittance’s data. November release. Washington, DC: World Bank. 258 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Гнатюк Володимир (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
