Кримінально-правова охорона територіальної цілісності України: трансформації законодавства після 2014 року з урахуванням міжнародних стандартів
DOI:
https://doi.org/10.32752/2786-5185-2025-5-5-5-18Ключові слова:
державний кордон, територіальна цілісність, державний суверенітет, злочин агресії, акт агресії, кримінально-правова охорона, міжнародні стандарти, кримінально-правова політика, національна безпека, УкраїнаАнотація
У статті досліджено охорону територіальної цілісності України в умовах збройної агресії російської федерації та активної імплементації міжнародних стандартів кримінальної відповідальності. Визначено, що після 2014 року відбувся системний перегляд кримінального законодавства у сфері захисту суверенітету й територіальної цілісності, що зумовило формування нового безпекового вектора кримінально-правової політики держави. Проаналізовано положення міжнародних актів, насамперед Статуту Організації Об’єднаних Націй, Заключного акта Наради з безпеки та співпраці в Європі, Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року, які закріплюють принципи непорушності державних кордонів та визначають поняття злочину агресії. Наголошено, що ратифікація Римського статуту 21 серпня 2024 року стала ключовим етапом інтеграції України у систему міжнародного кримінального правосуддя, підтвердила готовність держави визнавати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) та сприяла гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами. Зазначено, що попри наявність спільних рис, злочин агресії у міжнародному праві має ширший зміст, охоплюючи аспекти міжнародної відповідальності держав, тоді як у кримінальному праві України він фокусується на захисті суверенітету та основ національної безпеки. Доведено, що ефективна імплементація міжнародних стандартів потребує створення дієвого механізму комплементарності між національною юрисдикцією та МКС, що передбачає внесення змін насамперед до Кримінального процесуального кодексу України з метою визначення процедур співпраці у справах, пов’язаних зі злочинами агресії та посягання на територіальну цілісність. У підсумку зроблено висновок, що кримінально-правова охорона територіальної цілісності України перебуває на етапі якісного оновлення: відбулася переорієнтація від внутрішньодержавного до інтегрованого підходу, заснованого на принципах міжнародного кримінального права. Така еволюція сприяє зміцненню національної безпеки та підвищенню міжнародної легітимності української державності.
Посилання
Богуцький П. П. (2018). Правовий режим кримінально-правової охорони національної безпеки України. Кримінальне право в умовах глобалізації: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 25 травня 2018 р.). Одеса: НУ «ОЮА». С. 80–83.
Дахно О. Ю. (2018). Державна територія та територіальна цілісність: структурно-функціональний аналіз морфології понять. Грані. T. 21, № 7. С. 31–37. URL: https://doi.org/10.15421/171891
Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсинський заключний акт) від 01.08.1975. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_055#Text
Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього: Закон України від 21.08.2024 № 3909-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3909-20#Text
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 р. «Про Стратегію забезпечення державної безпеки»: Указ Президента України від 16.02.2022 № 56/2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/56/2022.#Text
Cassese A. (1986). International Law in Divided World. Oxford: Clarendon Press; New York: Oxford University Press. 429 p. URL: https://archive.org/details/internationallaw0000cass/page/n451/mode/2up
Declaration on Principles of International Law concerning Friendly Relations and Cooperation among States in accordance with the Charter of the United Nations of October 24, 1970. URL: https://digitallibrary.un.org/record/202170?v=pdf
Gordon G. S. (2024). Charging Aggression as a Crime against Humanity? Revisiting the Proposal after Russia’s Invasion of Ukraine. Israel Law Review. Vol. 57, Issue 2. рр. 213–246. URL: https://doi.org/10.1017/S0021223724000037
Jacobson J. (2014). Notes on self-determination. New Politics. Vol. IV. No. 1. p. 25.
Marchuk I. (2025). Rough Waters or Smooth Sailing? Taking Stock of War Crimes Judgments by Ukrainian Courts. Journal of International Criminal Justice. Vol. 23, Issue 2. рр. 309–327. URL: https://doi.org/10.1093/jicj/mqaf035
Pakhnin M., Nosach A., Perepelytsia S., Topal D. (2022). Criminological analysis of the protection of the territorial integrity of Ukraine. DIXI. Vol. 24. No. 2. pp. 3–4. URL: https://doi.org/10.16925/2357-5891.2022.02.10
Rome Statute of the International Criminal Court. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf
United Nations Charter (full text). URL: https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Марія Красій (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
