Уразливий стан як предмет доказування у кримінальних провадженнях за фактами торгівлі людьми (за матеріалами судової практики)

Анотація

У статті розглядаються питання встановлення та доведення вразливого стану жертв торгівлі людьми, що виникають у практиці органів досудового розслідування та суду. Така особливість жертви, як вразливий стан у кримінальному провадженні зазначеної категорії, впливає на визначення способу вчинення злочину торгівлі людьми. Досліджена судова практика свідчить, що саме використання вразливого стану особи є найпоширенішим способом вчинення цього кримінального правопорушення. Фактори, що зумовлюють вразливий стан потерпілого, можуть відрізнятися залежно від конкретних обставин справи. Зокрема, той чи інший вид експлуатації (сексуальна, трудова, залучення до жебрацтва) зазвичай спрямований на певну категорію потерпілих, вразливість яких зумовлена різними факторами соціального чи фізіологічного характеру. Досліджена судова практика показала, що більшість випадків торгівлі людьми пов’язана із сексуальною експлуатацією, а більшість потерпілих перебуває у вразливому стані, зумовленому різними соціальними факторами. Поняття «уразливий стан» є оціночним, а законодавче визначення такого стану містить лише орієнтири для його оцінки, яку здійснюють слідчий, прокурор та суд у рамках конкретного кримінального провадження. Наведені в статті приклади стосуються різних форм експлуатації, щоб відобразити різні ситуації, в яких суд оцінює вразливий стан потерпілої особи, а також встановлює факт того, що обвинувачений знав про такий стан і використовував його у своїх цілях. Доведення цих фактів має ґрунтуватися на відповідній доказовій базі. У статті також наводяться приклади відповідних доказів, які можуть бути корисними для практиків під час досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях за фактами торгівлі людьми. До них належать матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, висновки експертів, медичні документи та інші докази, які суд бере до уваги у таких справах.