Феномен соціальної адаптації вимушених українських мігрантів у країнах Східної Європи: деякі моделі, механізми регулювання
DOI:
https://doi.org/10.32752/2786-5185-2023-3-1-2-28-41Ключові слова:
тимчасовий захист, вимушена міграція, біженці, соціальна адаптаціяАнотація
Війна в Україні призвела до найбільшої міграційної кризи в Європі з часів Другої сві тової війни. Понад 14,5 млн громадян виїхали з України після 24 лютого 2022 р., із них 11,7 млн – до країн Євросоюзу. Масштаби вимушеної міграції українців змусили країни ЄС вживати безпрецедентних заходів із надання нашим громадянам захисту від російської військової агресії. У статті проведено аналіз та виокремлено ключові моделі та механізми соціальної адаптації вимушених мігрантів з України в країнах Східної Європи (на прикладах таких аспектів у Польщі та Чехії). Зазначено, що фено мен соціальної адаптації вимушених мігрантів з України в країнах Східної Європи, насамперед Польщі та Чехії, у свою чергу базується на комплексі об’єктивних і суб’єктивних чинників. Визначальними серед них є спорідненість етнічних коре нів, історико-культурної спадщини, попередні багаті взаємозв’язки та досвід соці ально-економічної взаємодії. Впроваджене в країнах ЄС регулювання тимчасового захисту вимушених мігрантів, моделі й механізми соціальної адаптації українців, які отримали такий статус, свідчать про системність та ефективність цих заходів. Водночас 30-відсотковий показник мігрантів, які не бажають повертатися в Україну, поглиблює проблему катастрофічних наслідків масштабної міграції для найцінні шого капіталу України – її людського та інтелектуального ресурсу. Запропоновано напрями подальших наукових розвідок щодо європейських моделей та механізмів соціальної адаптації українських мігрантів, насамперед у країнах Східної Європи з їх подібною культурно-етичною ідентичністю, у контексті формування оптимальних умов і засад їхньої зворотної міграції та реінтеграції, а також можливості викори стання феномена соціальної адаптації вимушених мігрантів для реалізації євро прагнень України, її входження в ЄС.
Посилання
Кожен другий українець вважає себе європейцем – нове опитування / Профспілка працівників освіти і науки України. URL: https://pon.org.ua/novyny/10141-kozhen-drugyi-ukrainec-vvazhaie-sebe-ievropeicem-nove-opytuvannia.html
Курилюк Ю.Б., Родінова Н.Л., Овчар П.А. (2022). Проблеми та перспективи міграційної політики ЄС. Економіка та суспільство. № 46. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-46-34
Лібанова Е.М. (2018). Зовнішня трудова міграція українців: масштаби, причини, наслідки. Демографія та соціальна економіка. № 2(33). С. 11–26. URL: https://dse.org.ua/arhcive/33/1.pdf
Михайлов Д. (2023). Скільки українців, які поїхали з країни через війну, планують повертатися – опитування. URL: https://suspilne.media/386273-skilki-ukrainciv-aki-poihali-z-kraini-cerez-vijnu-planuut-povertatisa-dodomu-opituvanna/
Осадча Я. (2023). Понад третина переселенців з України планують залишитися у країнах ЄС – опитування. Українська правда. Життя. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2023/05/16/254309/
Armitage R. (2022). War in Ukraine and the inverse care law. The Lancet Regional Health – Europe. Vol. 17. Art. 100401. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2022.100401
Council Directive No 2001/55/EC of 20 July 2001 on minimum standards for giving temporary protection in the event of a mass influx of displaced persons and on measures promoting a balance of efforts between Member States in receiving such persons and bearing the consequences thereof. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=celex:32001L0055
Council Implementing Decision (EU) No 2022/382 of 4 March 2022 establishing the existence of a mass influx of displaced persons from Ukraine within the meaning of Article 5 of Directive No 2001/55/EC, and having the effect of introducing temporary protection. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32022D0382
George J., Adelaja A. (2022). Armed conflicts, forced displacement and food security in host communities. World Development. Vol. 158. Art. 105991. DOI: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2022.105991
Lives on Hold: Intentions and Perspectives of Refugees from Ukraine #2. UNHCR Regional Bureau for Europe. URL: https://data.unhcr.org/en/documents/details/95767
Petakh P., Kamyshnyi A. (2023). Risks of outbreaks: The health concerns of internally displaced persons in Transcarpathia, Ukraine. New Microbes and New Infections. Vol. 52. Art. 101106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nmni.2023.101106
Roitblat Y. et al. (2022). Immediate physical needs of refugees during the Ukrainian armed conflict of 2022. Health Policy. Vol. 126(12). pp. 1303–1309. DOI: https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2022.10.008
Salihu D. et al. (2022). Anxiety, depression and stress among internally displaced persons and host community in an armed conflict region: A comparative study. Psychiatry Research. Vol. 315. Art. 114700. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2022.114700
Varyvoda Y. et al. (2022). Ukraine’s most vulnerable need healthcare: Priorities during the armed conflict. Public Health in Practice. Vol. 4. Art. 100296. DOI: https://doi.org/10.1016/j.puhip.2022.100296
Verme P., Schuettler K. (2021). The impact of forced displacement on host communities: A review of the empirical literature in economics. Journal of Development Economics. Vol. 150. Art. 102606. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdeveco.2020.102606
Zhou Y., Grossman G., Ge S. (2023). Inclusive refugee-hosting can improve local development and prevent public backlash. World Development. Vol. 166. Art. 106203. DOI: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2023.106203
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Баннікова Катерина (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
