Функції соціальних мереж в адаптації українських біженців у країнах – членах ЄС
DOI:
https://doi.org/10.32752/2786-5185-2025-5-2-49-70Ключові слова:
біженці, адаптація, соціальні мережі, функції соціальних мереж, теорія використання і задоволення, Україна, ЄСАнотація
У статті досліджуються функції соціальних мереж у процесі адаптації українських біженців у країнах Європейського Союзу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Автори підкреслюють трансформацію соціальних мереж із засобу повсякденної комунікації на ключовий інструмент виживання, соціальної підтримки та інтеграції в новому середовищі. Теоретичною основою дослідження виступає теорія використання і задоволення (UGT), яка розглядає користувачів як активних агентів, що свідомо обирають медіа задля задоволення когнітивних, емоційних, соціальних та ескапістських потреб. Емпіричну базу становлять глибинні напівструктуровані інтерв’ю з українськими біженками, які наразі проживають у різних країнах ЄС. Тематичний аналіз отриманих висловлювань дозволив виокремити типові практики цифрової поведінки, виявити домінантні функції окремих платформ, а також простежити, як змінюється характер використання соціальних мереж залежно від обставин адаптації. Серед основних висновків: (1) соціальні мережі виконують широкий спектр функцій – від базових (інформаційних, економічних, комунікативних) до складніших (соціальних, ідентифікаційних, емоційних), стаючи опорою у процесі побудови нового життя; (2) виявлено чіткий зв’язок між контекстом і вибором платформи: Telegram використовується для оперативної інформації та взаємодопомоги, Facebook – для пошуку ресурсів, Instagram – для самопрезентації, TikTok – як засіб зниження стресу тощо; (3) у кризовому контексті особливої ваги набувають функції соціальної підтримки та зв’язку між «старим» і «новим» життям – вони формують емоційну стабільність і сприяють збереженню культурної ідентичності; (4) хоча теорія UGT залишається продуктивною аналітичною рамкою, результати дослідження демонструють необхідність її перегляду з урахуванням екстремальних обставин, за яких медіа перетворюються на інструмент виживання, адаптації та інтеграції в нове соціальне середовище.
Посилання
Башук А. (2024). Інформаційне забезпечення вимушених українських мігрантів і біженців на території Республіки Польщі (на прикладі діяльності вебресурсів у 2022–2024 рр.). Комунікації та комунікативні технології. № 24. С. 179–187. URL: https://doi.org/10.15421/292419
Гаврилюк О. П. (2023). Соціальні мережі як чинник культурної адаптації і соціалізації. Культурологічний альманах. № 2. C. 225–231. URL: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.31
Казьмирчук М. (2024). Вплив комунікаційних технологій на процес адаптації українських біженців у Словаччині. Етнічна історія народів Європи. Вип. 72. С. 148–157. URL: https://doi.org/10.17721/2518-1270.2024.72.17
Казьмирчук М. (2024). Підтримка українських біженців українською громадою Словаччини засобами соціальних мереж. Старожитності Лукомор'я. № 5. С. 142–150. URL: https://doi.org/10.33782/2708-4116.2024.5.297
Кірста О. (2024). Організація USAID спільно з Internews провели дослідження. URL: https://bazilik.media/iak-ukraintsi-korystuvalysia-media-ta-sotsmerezhamy-u-2024-rotsi/
Кислова О. М., Берднік К. О. (2015). Нові медіа як комунікативні технології XXI століття: наслідки мережевізації та інтелектуалізації комунікацій. Соціальні технології: заради чого? Яким чином? З яким результатом? : монографія / за наук. ред. В. І. Подшивалкіна. Одеса: Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечнікова. URL: https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/11351
Лисиця Н. М., Бєлікова Ю. В. (2023). Комунікативний простір: проблеми адаптації українських біженців. Сучасні комунікаційні простори: спроба соціологічної концептуалізації : монографія / за ред. В. С. Бакірова. Харків: Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/34767
Михайлишина Д., Самойлюк М., Томіліна М. (2023). Біженці з України: Хто Вони, Скільки їх та як їх Повернути? URL: https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/
Справцева К. (2024). Самопрезентація українок у соціальних мережах під час вимушеної міграції: досвід війни. Psychology Travelogs. No. 4. pp. 333–343. URL: https://doi.org/10.31891/PT-2024-4-32
Alencar A. (2018). Refugee integration and social media: A local and experiential perspective. Information, Communication & Society. Vol. 21, Issue 11. pp. 1588–1603. URL: https://doi.org/10.1080/1369118X.2017.1340500
Alencar A., Kondova K., Ribbens W. (2019). The smartphone as a lifeline: An exploration of refugees’ use of mobile communication technologies during their flight. Media, Culture & Society. Vol. 41, Issue 6. pp. 828–844. URL: https://doi.org/10.1177/0163443718813486
Anderson S., Daniel M. (2020). Refugees and social media in a digital society: How young refugees are using social media and the capabilities it offers in their lives in Norway. The Journal of Community Informatics. Vol. 16. pp. 26–44. URL: https://doi.org/10.15353/joci.v16i0.3473
Bhatiasevi V. (2024). The uses and gratifications of social media and their impact on social relationships and psychological well-being. Frontiers in Psychiatry. Vol. 15, No. 1260565. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2024.1260565
Dekker R., Engbersen G., Klaver J., Vonk H. (2018). Smart refugees: How Syrian asylum migrants use social media information in migration decision-making. Social Media + Society. Vol. 4, Issue 1. URL: https://doi.org/10.1177/2056305118764439
Jurić T. (2022). Ukrainian refugee integration and flows analysis with an approach of Big Data: Social media insights. MedrXiv. URL: https://doi.org/10.1101/2022.04.18.22273958
Katz E., Blumler J. G., Gurevitch M. (1973). Uses and gratifications research. The Public Opinion Quarterly. Vol. 37, Issue 4. pp. 509–523. https://doi.org/10.1086/268109
Kocai E. (2018). Z kartos vertybinis portretas–vartotojiškos visuomenės atspindys? Socialinis ugdymas. T. 49, No. 2. URL: http://dx.doi.org/10.15823/su.2018.10
Komito L. (2011). Social media and migration: Virtual community 2.0. Journal of the American society for information science and technology. Vol. 62, Issue 6. рр. 1075–1086. URL: https://doi.org/10.1002/asi.21517
Köster A., Bergert C., Gundlach J. (2018). Information as a life vest: Understanding the role of social networking sites for the social inclusion of Syrian refugees. Informing Refugees: The Role of Social Networking Sites. URL: https://web.archive.org/web/20200710053033id_/https://aisel.aisnet.org/cgi/viewcontent.cgi?article=1172&context=icis2018
Leurs K., Smets K. (2018). Five Questions for Digital Migration Studies: Learning From Digital Connectivity and Forced Migration In(to) Europe. Social Media + Society. Vol. 4, Issue 1. URL: https://doi.org/10.1177/2056305118764425
McGregor E., Siegel M. (2013). Social media and migration research. MERIT Working Papers. No. 2013-068. URL: https://ideas.repec.org/p/unm/unumer/2013068.html
Palomo-Domínguez I., Pivorienė J., Merfeldaitė O. (2024). Social Inclusion of Gen Z Ukrainian Refugees in Lithuania: The Role of Online Social Networks. Social Sciences. Vol. 13, Issue 7, № 361. URL: https://doi.org/10.3390/socsci13070361
Pavlova O., Rohozha M., Maslikova I. (2023). Media communities of Ukrainian migrant women (refugees from war) in Lithuania and Germany: Approaches to studying. Topos. No. 2. рр. 89–115. URL: https://doi.org/10.61095/1815-0047-2023-2-89-115
UNHCR (2025). Operational Data Portal. URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine
United Nations (1999). Methodology: Standard Country or Area Codes for Statistical Use (М49). URL: https://unstats.un.org/unsd/methodology/m49/
Wei D., Chan L. S., Du N., Hu X., Huang Y. T. (2024). Gratification and its associations with problematic internet use: A systematic review and meta-analysis using Use and Gratification theory. Addictive Behaviors. Vol. 155. URL: https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2024.108044
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Кислова Ольга, Кузіна Ірина, Профатілова Людмила (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
