Формування та реалізація міграційної політики Федеративної Республіки Бразилія

Анотація

У статті висвітлюються зміни у міграційній політиці Федеративної Республіки Бразилія за період незалежності й етапи формування системи управління міграцією. Розглядаються теоретичні засади дослідження імміграційних процесів в контексті державної політики, вплив якої обумовлює динаміку масштабів, напрямів, інтенсивності міграції. У цьому контексті загальна мета цього дослідження полягає в тому, щоб за допомогою діалектичного, історичного методів проаналізувати трансформацію бразильської міграційної політики, щоб зрозуміти динаміку та історичну еволюцію бразильської міграційної політики протягом багатьох років. Встановлено, що міграційні процеси за змістом, причинами та наслідками мають джерела та різні форми прояву майже у всіх сферах життєдіяльності людини і суспільства, вивчаються в різних контекстах і на різних рівнях. Визначено,  що основними її напрямами міграційної політики Бразилії були: набуття бразильського громадянства за походженням, зменшення кількості нелегальних мігрантів, вибірковість у прийнятті мігрантів, обмеження в застосуванні іноземних мов на державному рівні, залучення іноземних  інвесторів,  кваліфікованих та висококваліфікованих робітників, загальна політика щодо притулку та легальної міграції. За допомогою історичної інституціональної структури було виявлено критичні риси, які змусили Бразилію змінити свій підхід і розробляти нові інструменти для громадян держав-учасниць MERCOSUR, як то пересування громадян із метою навчання, працевлаштування або відпочинку та доступ на ринок праці країн-членів. Зроблено висновок про доцільність врахування зарубіжного досвіду регулювання міграційних процесів у формуванні та розробленні політичних рішень щодо подальшого вдосконалення міграційної політики України, що становить не лише науковий, а й практичний інтерес.