Вимушена міграція в умовах високої соціальної вразливості населення України

Анотація

У статті досліджено вимушену міграцію населення України в контексті високої соціальної вразливості. Метою статті є актуалізація проблематики досліджень вимушеної міграції в контексті соціальної вразливості населення, визначення актуальних проблем регулювання вимушеної міграції населення України в умовах сьогодення та через призму планування пріоритетів повоєнного відновлення. Результатами дослідження є теоретичні узагальнення щодо змісту вимушеної міграції та її взаємозв’язку з соціальною вразливістю населення. Ретроспективний аналіз міграції населення України підтвердив, що вимушена міграція була притаманна другій і третій міграційним хвилям ХХ століття. Зіткнувшись у 2014 році з вимушеною міграцією, в незалежній Україні сформовано правові, організаційні та інші механізми регулювання даних процесів, однак, зважаючи на масштаби вимушених переміщень 2022 року, вони мають застосовуватись більш комплексно та ефективно. Аналіз тенденцій вимушеної міграції з 2022 року відкинув поширену в перше півріччя російського вторгнення гіпотезу про високий потенціалу рееміграції населення. Значні міграційні втрати в умовах демографічної катастрофи обумовлюють гостру необхідність регулювання вимушеної міграції. Аналіз проєктів і заходів Плану Відновлення України, що стосуються регулювання вимушеної міграції та зниження соціальної вразливості населення підтвердив їх надміру розгорнутий і несистематизований перелік та ризики високого формалізму при реалізації, зважаючи на низьку політичну культуру в Україні. У зв’язку з цим запропоновано базові напрями державної політики – підтримки ВПО, стимулювання рееміграції в Україну та ефективного використання міграційного капіталу через спрямування грошових переказів мігрантів на інвестиційні цілі, трансфер набутих прав із соціального страхування при поверненні.