Право Євросоюзу та виклики когнітивної війни за умов масштабної міграції

Анотація

У статті наголошується, що масштабна російська агресія проти України та стан «нової холодної війни» Кремля проти цивілізованого світу наразі часто сприймається у вимірі концепцій когнітивної війни, при цьому особливі виклики виникають за умов масштабної міграції. Водночас питання оцінки форм та методів протидії когнітивній війні у міжнародному та європейському праві, серед іншого з урахуванням міграційного фактору, залишаються вкрай малодослідженими. Метою статті автори окреслили оцінку правового регулювання когнітивної війни у праві Євросоюзу за умов масштабної міграції. У роботі проведене аналіз та порівняння наявних програмних документів Євросоюзу, особливостей управлінської моделі Євросоюзу, яка склалася у цій сфері та перспектив правового забезпечення відповідної діяльності на рівні європейських директив та регламентів. Стаття доводить, що одним з перших прикладів нормативного регулювання когнітивної війни у праві Євросоюзу слід вважати План дій ЄС щодо стратегічних комунікацій. Наступним кроком у цьому вимірі варто вважати План дій проти дезінформації, заявлений у Євросоюзі в грудні 2018 р. Автори констатують, що стратегічні комунікаційні цільові групи Європейської служби зовнішніх зв’язків зараз присутні в країнах Східного партнерства та Центральній Азії, Західних Балканах, Південному сусідстві та країнах Африки на південь від Сахари. У дослідженні констатоване певну стагнацію правового регулювання когнітивної війни у нормативній базі Євросоюзу, зі збереженням протягом останнього десятиріччя суто програмно-правового підходу до вирішення цієї проблематики, шляхом схвалення профільних Планів дій. Стаття доводить, що відповідні документи ЄС не містять ознак ані стратегічного планування, ані засад програмного регулювання, із встановленням систем заходів та строків їх виконання. Ключовим управлінським органом у цій сфері стала Європейська служба зовнішніх дій та утворені в рамках її мандату спеціалізовані робочі групи, при цьому завдання та географічний вимір цих груп є прямо релевантним основним регіонам міграційного тиску на ЄС. Діяльність Євросоюзу в організаційному вимірі носить насамперед реактивний характер, у формат реагування на ключові зовнішні інформаційні загрози, серед іншого й у сфері міграції, основною з яких наразі детермінується російська зовнішня діяльність у рамках когнітивної війни проти цивілізованого світу. За цих умов у статті доведене що посилення нормативного забезпечення відповідних заходів протидії російській когнітивній війні до рівня спеціальних регламентів та директив Євросоюзу очікувати важко. Це зумовлене специфікою сприйняття у праві ЄС категорії права на інформацію та на свободу слова, які сприймаються як фундаментальні та засадничі цінності Союзу. При цьому застосування саме імперативних, а не програмних моделей протидії когнітивній війні у Євросоюзі відбувається насамперед у сфері санкційної політики, що має стати предметом окремих наукових досліджень.