Цифрові технології в управлінні міграційними процесами: проблеми легітимності та захисту прав людини

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретико-правове дослідження використання цифрових технологій у сфері управління міграційними процесами в умовах сучасної трансформації публічного управління. Обґрунтовано, що цифровізація, охоплюючи електронну ідентифікацію, публічні електронні реєстри, мобільні цифрові рішення та системи штучного інтелекту, істотно підвищує ефективність, оперативність і доступність адміністративних послуг, водночас трансформуючи зміст реалізації прав і свобод людини. Встановлено, що поряд із позитивними ефектами цифрових інновацій виникає комплекс правових та етичних викликів, зокрема ризики порушення права на приватність, дискримінації внаслідок алгоритмічних рішень, недостатньої прозорості функціонування цифрових систем і обмежених можливостей їх оскарження. Проаналізовано міжнародно-правові та національні стандарти регулювання цифрових технологій у міграційній сфері, зокрема акти у сфері прав людини та захисту персональних даних, що формують основу легітимного використання цифрових інструментів. Доведено, що ефективність цифровізації значною мірою залежить від належної правової легітимації, яка передбачає відповідність принципам верховенства права, пропорційності, недискримінації та забезпечення належного балансу між інтересами державної безпеки і правами людини. Особливу увагу приділено проблемі легітимності цифрових рішень у публічному управлінні, яка визначається не лише формальною законністю, а й рівнем довіри до державних інституцій, прозорістю алгоритмічних процесів та інклюзивністю цифрових сервісів. Визначено, що використання штучного інтелекту у сфері міграції потребує впровадження ефективних механізмів контролю, підзвітності та можливості оскарження рішень, прийнятих автоматизованими системами. Узагальнено, що цифровізація міграційного управління має амбівалентний характер, поєднуючи потенціал розширення доступу до прав і послуг із ризиками надмірного контролю та втручання у приватне життя. Обґрунтовано необхідність формування комплексного, міждисциплінарного та людиноцентричного підходу до розвитку цифрових рішень у міграційній сфері, який забезпечує інтеграцію технологічних інновацій із правовими та етичними стандартами, що є ключовою умовою забезпечення їх легітимності та ефективності.