Еміграційні настрої сучасних українців, спричинені економічними негараздами та відчуттям самообмеження (за матеріалами півдня України)

Анотація

У цій статті розглядається проблема поширення еміграційних настроїв серед сучасних українців, спричинена стійким відчуттям власної економічної неблагополуччя та відсутністю надії на покращення рівня життя найближчим часом. Тезові настрої дозволяють оцінити ситуацію в категоріях поняття «деривація» бідності: саме відчуття такої обмеженості (депривація) є провідним фактором відштовхування великої кількості українців за кордон, до більш процвітаючих країн у соціально-економічні умови, особливо західні. В рамках цього підходу ми проаналізували результати спеціального анкетного опитування жителів трьох обласних центрів (Одеси, Миколаєва, Херсона), проведеного провідними соціологами Півдня України. Опитування показало, як мешканці оцінюють свій рівень життя на території сучасного Півдня України, його перспективи покращення самооцінки населення та еміграційні настрої, що характеризують зазначені умови життя (результати представлені регіональними, міськими та регіональними вікові розподіли). Дослідження показало, що значна частина жителів півдня України справді характеризує економічний добробут своїх сімей як недостатній з огляду на вимоги до якості життя сучасних цивілізованих людей, а також висловлює сумнів щодо покращення рівня їхнього добробуту в майбутньому. Не впевнені у завтрашньому дні, більше половини респондентів зазначили, що розглядають можливість переїзду на постійне місце проживання, причому перевага віддається західному світу, який зараз широко асоціюється з багатством та комфортом життя з точки зору конкретних міграційних орієнтацій.