Політизація міграції як чинник виборчої мобілізації у країнах Вишеградської групи

Автор(и)

  • Михайло Дубель Донецький національний університет імені Василя Стуса image/svg+xml Автор

DOI:

https://doi.org/10.32752/2786-5185-2026-6-3-5-17

Ключові слова:

політизація міграції, виборчі процеси, країни Вишеградської групи, популізм, політичний дискурс, електорат

Анотація

У статті досліджується роль міграції як одного з чинників виборчої мобілізації у країнах Вишеградської групи – Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині – у період від міграційної кризи 2015 року до сучасних виборчих кампаній. Актуальність теми зумовлена тим, що міграційна проблематика помітно посилила свою присутність у політичному дискурсі європейських держав і дедалі частіше використовується політичними акторами як інструмент впливу на виборців. Відтак метою статті є з’ясування того, яким чином питання міграції впливає на електоральну поведінку та формує особливості політичної конкуренції в цих країнах. Дослідження ґрунтується на поєднанні історичного, компаративного та біхевіорального підходів, що дало змогу не лише простежити розвиток відповідних процесів у динаміці, але й порівняти національні кейси та визначити ключові мотиваційні орієнтири виборців. Отримані результати свідчать про те, що вплив міграційної проблематики є неоднорідним і варіюється залежно від політичного контексту кожної країни. Найбільш виразно цей чинник проявляється в Угорщині, де міграція протягом тривалого часу залишається центральним елементом політичної риторики та важливим інструментом мобілізації електорату. У Польщі міграційна тема також активно використовується у передвиборчій боротьбі, однак її значення значною мірою врівноважується іншими соціально-економічними питаннями. Натомість у Чехії вона не набуває визначального характеру і радше виступає як допоміжний фактор політичної конкуренції. Словаччина займає проміжну позицію: за наявності помітної риторичної присутності міграційної тематики її реальний вплив на результати виборів залишається обмеженим. Разом із тим можна говорити про загальну тенденцію до поширення антимігрантських наративів серед провідних політичних сил регіону, що позначається на трансформації політичного дискурсу та сприяє посиленню суспільної поляризації. Окремої уваги заслуговує питання українських мігрантів: попри те, що вони переважно сприймаються як вимушені переселенці, їхня присутність поступово входить до сфери політичних дискусій. Отримані результати можуть бути використані як підґрунтя для подальших досліджень взаємозв’язку між міграційними процесами та електоральною поведінкою в європейському просторі.

Посилання

Доцяк І. (2019). Зростання політичної суб’єктності українських мігрантів у Європі: соціальні та економічні передумови. Громадський активізм українських мігрантів Європи: згуртовані новими викликами: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 24 жовт. 2019 р.). Львів: Вид-во «Апріорі». С. 152–154.

Купін А. П. (2020). Виборчі права мігрантів у країнах європейського союзу. Проблеми формування громадянського суспільства в Україні: виклики та колізії: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 15 трав. 2020 р.). Дніпро: ДДУВС. С. 115–119.

Мазур Ю., Петінова О. (2024). Толерантність до мігрантів: соціальні, економічні та політичні фактори (на матеріалах соціологічного дослідження). Південноукраїнські наукові студії: зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молод. вчених (м. Одеса, 19–21 листоп. 2024 р.). Одеса: Ун-т Ушинського. С. 46–52.

Яворський М. С. (2020). Парламентський дискурс та особливості формування міграційної політики Данії: виклики та взаємовпливи. Регіональні студії. № 21. С. 65–70. URL: https://doi.org/10.32782/2663-6170/2020.21.10

Baranowska G. (2023). Poland’s Sham ‘Migration’ Referendum. Verfassungsblog. https://dx.doi.org/10.59704/0080ea603408fec9

Csanyi P. (2020). Impact of Immigration on Europe and its Approach Towards the Migration (European Union States VS Visegrad Group Countries). Journal of Comparative Politics. Vol. 13(2). pp. 4–23. URL: https://www.jofcp.org/assets/jcp/JCP-July-2020.pdf

Csanyi P., Kucharčík R. (2023). Central European Leaders’ Attitudes Towards the Migration and the Migration Crisis. Journal of Comparative Politics. Vol. 16(2). pp. 20–37. URL: https://www.cpupi.si/assets/jcp/Articles-2023/JCP-July23-2.pdf

EU cash, Ukraine, Russia and migration: Five takeaways from Péter Magyar's presser. URL: https://www.euronews.com/my-europe/2026/04/13/eu-cash-ukraine-russia-and-migration-five-takeaways-from-peter-magyars-press-conference

Garton Ash T. (2025). When Czech populists win, that’s nothing peculiarly ‘east European’. It’s the new normal of the western world. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/commentisfree/2025/oct/20/czech-republic-prague-populists-east-europe-west-eu

Hinshaw D., Heijmans P. (2017). Upstart Pirate Party Remixes Czech Politics. The Wall Street Journal. URL: https://www.wsj.com/articles/upstart-pirate-party-remixes-czech-politics-1510309801

Jeffers P. (2023). Slovakia’s Decision to Deter Immigrants from Entering the Country and Its Connection to Populism. Democratic Erosion Consortium. URL: https://democratic-erosion.org/2023/11/15/slovakias-decision-to-deter-immigrants-from-entering-the-country-and-its-connection-to-populism/

Joint Statement of the Heads of Government of the Visegrad Group Countries. URL: https://www.visegradgroup.eu/home/documents/2015/joint-statement-of-the-150904

Slovak election: PM Fico sees Muslim ʻthreatʼ. URL: https://www.bbc.com/news/world-europe-35718831

Ustawa poz. 904 z dnia 10 czerwca 2016 r. o działaniach antyterrorystycznych. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wdu20160000904

Завантаження

Опубліковано

2026-05-30

Номер

Розділ

Статті